- Деталі
- Перегляди: 85
У межах освітньо-пізнавального проєкту «Люблю і знаю рідну Україну», із метою збереження та популяризації традиційної вишивки українського народу, виховання любові й поваги до сімейних цінностей і реліквій, культурної спадщини українців комунальний позашкільний навчальний заклад «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» протягом 5-15 травня 2025 року реалізував освітньо-пізнавальний мініпроєкт «Вишиванки моєї родини».
Пишаючись своєю спадщиною, юні дослідники та педагоги Донеччини представили результами своїх розвідок про автентичний вишитий одяг та предмети побуту, що ретельно зберігаються в їхніх сім'ях. Ці самобутні витвори народного мистецтва є не тільки чудовими оздобами, а й безцінними свідками минулого та культурної ідентичності нашого народу. До заходу долучилися представники Соледарської, Покровської, Маріупольської, Новогродівської, Добропільської, Білозерської, Краматорської, Святогірської, Слов’янської, Курахівської, Лиманської, Мирноградської, Гродівської територіальних громад.
Серед жіночих народних промислів вишивання посідає значнене місце в історії нашого народу. Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.
Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. Знання про наше коріння, про традиції, які жили в наших родинах, дійсно наповнює життя особливим змістом. Коли ми бачимо ці вишиті сорочки, предмети побуту, ми ніби торкаємося історії наших предків, відчуваємо їхній дух.
Пропонуємо ознайомитися з матеріалами сайту освітньо-пізнавального мініпроєкту «Вишиванки моєї родини» КПНЗ «ДОМАНУМ» https://surl.li/cjhsxy, на якому розміщено результати дослідження про слобожанську вишивку Колупенко Дар’і, випускниці Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області. Старший науковий співробітник Музею історії міста Краматорська Краматорської міської ради Донецької області О.В.Пальона розповідає про історичні аспекти вишивки Краматорська та Донецької області. На окремій сторінці «Скарби на полотні: сімейні вишиванки» -- 50 творчих робіт здобувачів освіти та педагогів Донеччини, у яких представлено фото і розповіді про вишиті родинні речі.
Дякуємо учасникам мініпроєкту за збереження вишитих сімейних реліквій та трепетної пам’яті про них, адже саме так ми маємо змогу зберегти український народний дух і нашу рідну Україну!
- Деталі
- Перегляди: 76
Це державне свято відзначається згідно з Законом України від 29 травня 2023 року № 3107-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3107-20#Text
Що відбулося в цей день 80 років тому? 7 травня 1945 р. у м. Реймс (Франція), де знаходився Головни штаб союзницьких експедиційних військ, було підписано Акт капітуляції. Як представник вермахту Акт підписав А. Йодль, начальник нацистського Оперативного штабу верховного командування вермахту. Капітуляцію прийняли: від англо-американської сторони - начальник Головного штабу Союзних експедиційних сил Вальтер Б. Сміт, від СРСР – представник Ставки Верховного Головнокомандування при командуванні союзників І.Суслопаров.
Проте радянський уряд наполягав на підписанні Акта капітуляції в Берліні, тобто на території, контрольованій Червоною армією. 8 травня 1945 року в берлінському передмісті Карлсхорст був підписаний «Акт про беззастережну капітуляцію». Акт підписав В. Кейтель, начальник штабу Верховного головнокомандування вермахту. Капітуляцію прийняли: від СРСР – командувач 1-го Білоруського фронту Г. Жуков, від англо-американської сторони – маршал британських ВПС А. Теддер. Засвідчили К. Спаатц (США) і Жан Марі де Латр де Тассіньї (Франція).
І перший, і другий Акти про капітуляцію набували чинності 8 травня о 23.01 за центральноєвропейським часом, що за московським часом дорівнювало 9 травня о 00.01.
Пам'ятаємо про всіх загиблих у Другій світовій війні! Про всіх борців проти нацистського тоталітарного режиму!
Здобувачі освіти 10-х кл. відділення історії КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» підготували для поціновувачів минулого нашого народу цикл відеороликів та онлайн-вікторин, в яких по рокам висвітлюються ключові події Другої світової війни, внесок українців у розгром нацистської Німеччини та її союзників: https://padlet.com/lribalka/padlet-zkj2h855xdfnntva
- Деталі
- Перегляди: 69
8 травня Україна відзначатиме День пам'яті та перемоги у Другій світовій війні. 80-років тому було знищено нацистський тоталітарний режим, який залишив по собі мільйони загиблих безневинних жертв. Реквіємом за ними звучить набат Бухенвальду – одного з найбільших концентраційних таборів, який функціонував з 1937 по 1945 рр. поблизу німецького міста Веймар. За вісім років існування гітлерівці ув'язнили в ньому близько 250 тис. осіб: німецьких політв'язнів, радянських військовополонених, осіб єврейської національності та ін. Напередодні падіння нацистського режиму його поплічники намагалися сховати власні злочини. 6 квітня 1945 р. на марш смерті з Бухенвальда й допоміжних таборів вони вивели близько 30 тис. осіб. У Бухенвальді залишилася 21 тис. в'язнів, яких теж чекала загибель. Однак вони не стали покірно чекати її. 11 квітня 1945 р. у таборі почалося повстання. Того ж дня на допомогу повстанцям прийшла 6-а бронетанкова дивізія Третьої армії США.
Злочинний характер нацистського тоталітарного режиму та мужність тих, хто кинув йому виклик, обговорювалися під час онлайн-екскурсії "Бухенвальд: виключення, насилля, пам'ять", що проводилася 25 квітня 2025 р. (організатор – КПНЗ "Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді"). Онлайн-екскурсію провела пані Віталіна Войтенко, екскурсоводка Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Щиро дякуємо їй та всьому колективу музейної установи за збереження пам'яті про загиблих у часи Другої світової війни, серед яких ‒ понад 8 млн. мешканців України.
У заході взяли участь здобувачі освіти та педагоги закладів загальної середньої освіти Білозерської, Добропільської, Краматорської, Світлодарської, Слов'янської, Торецької, Черкаської територіальних громад.
Сподіваємося, що онлайн-екскурсія допомогла учнівській молоді усвідомити значущість перемоги сил Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні.
Пишаємося нашими партнерами – учителями Білозерської ЗОШ № 15, Добропільського НВК № 7, Краматорських ЗЗСО №№ 12, 26, Світлодарської ЗОШ, ЗЗСО № 9 м. Торецька, Черкаського ліцею, які в умовах нових страшних випробувань плекають майбутнє українського народу, допомагають становленню юних науковців.
- Деталі
- Перегляди: 80
Від 1 квітня до 5 травня 2025 року на Донеччині тривав обласний конкурс мультимедійних презентацій «Досягнення та інновації української науки: від минулого до сьогодення», присвячений українським науковцям, ювілеї яких відзначаються цьогоріч (організатор заходу – комунальний позашкільний навчальний заклад «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді»). Конкурсні роботи були представлені за двома номінаціями: «Видатні українські вчені в галузі природничих наук», «Знакові постаті України в галузі філології». Учасниками змагань стали здобувачі освіти 7–11 класів закладів загальної середньої, позашкільної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти Донецької області.
У заході взяли участь здобувачі закладів загальної середньої та позашкільної освіти 24-ох територіальних громад області та здобувачі п’яти закладів професійної освіти (ДНЗ «Костянтинівське вище професійне училище», ДНЗ «Краматорський центр професійно-технічної освіти», Лиманське професійно-технічне училище, ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище», Слов'янський багатопрофільний регіональний центр професійної освіти імені П.Ф. Кривоноса).
На Конкурс було представлено 188 мультимедійних презентацій, підготовкою яких керували 116 педагогів закладів освіти області. Серед учителів закладів загальної середньої освіти області, які підготували найбільшу кількість учасників заходу, ‒ Інна Хілько (м. Краматорськ, 16 конкурсантів), Лариса Бондаренко (м. Краматорськ), Вікторія Мінаєва (Андріївська сільська рада), Тетяна Груша (м. Соледар), Олена Деканенко (Іллінівська сільська рада), Катерина Шекмар (м. Костянтинівка), Світлана Сорівка (м. Маріуполь), викладачі закладів професійної освіти ‒ Ольга Бичковська (ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище»), Світлана Карпенко та Ірина Орчелота (ДНЗ «Костянтинівське вище професійне училище»).
За підсумками роботи організаційного комітету конкурсу дипломом І ступеня відзначений 41 учасник, ІІ – 51, ІІІ – 55, 41 здобувач освіти отримав диплом учасника змагань, 116 педагогів області – подяки за підготовку учасників та переможців конкурсу.
Докладніша інформація про захід – на сайті закладу КПНЗ «ДОМАНУМ»: https://surl.gd/kpeqsv
Ознайомитися з творчими роботами юних дослідників Донеччини про видатних українських учених і діячів у галузі природничих наук та філології можна за покликанням https://sites.google.com/view/ukrainian-sci-natural-sciences
Сподіваємося, що мультимедійні презентації учасників Конкурсу стануть корисним ресурсом для тих, хто цікавиться історією науки, життям видатних особистостей України.
- Деталі
- Перегляди: 57
39 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася непоправна трагедія, техногенна катастрофа, через яку цей день назавжди залишиться датою скорботи. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції – одна з найтрагічніших подій в історії людства. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого поширення радіації. Подвиг цих людей навічно залишиться у пам’яті українського народу.
25 квітня 2025 року педагогами комунального позашкільного навчального закладу «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» проведена інтерактивна лекція «Чорнобильська зона відчуження: символ стійкості природи та надії на відродження» (до Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля) у межах науково-освітнього проєкту «День з професором». До онлайн-заходу долучилися школярі та педагоги закладів освіти Словʼянського педагогічного ліцею Слов’янської міської ради, Олександрівського ліцею Черкаської селищної ради, Андріївського закладу ЗСО Андріївської сільської ради, Ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради та Краматорської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 Краматорської міської ради, вихованці закладу
Методист закладу Алла Грибанова нагадала учасникам заходу про трагічні події 1986 року, подвиг героїв-ліквідаторів, які ціною власного життя рятували світ від наслідків вибуху. Особливий інтерес викликала онлайн-лекція «Чорнобильська зона відчуження: символ стійкості природи та надії на відродження» Ігоря Швеця, кандидата хімічних наук, доцента, в. о. директора інституту інженерії та технологій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», керівника гуртка «Хімія» обласної очно-заочної школи «Юний дослідник» КПНЗ «ДОМАНУМ». Лектор ‒ Ігор Швець, кандидат хімічних наук, доцент, в. о. директора інституту інженерії та технологій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», керівник гуртка «Хімія» КПНЗ «ДОМАНУМ» окреслив основні етапи Чорнобильської трагедії, її катастрофічні наслідки, докладно розповів про основні радіонукліди, викинуті під час аварії, їх негативний вплив на людину, а також біологічне різноманіття Чорнобильської зони сьогодні, її спостереження й дослідження. Здобувачі та педагоги дізналися багато цікавих фактів за темою, задали питання доповідачу. На завершення всі учасники мали змогу перевірити власні знання про події на Чорнобильській АЕС та їхні наслідки, відповівши на питання онлайн-вікторини: https://learningapps.org/watch?v=ph1qfgwf325
Серед подій другої половини ХХ століття, якими насичена історія українського народу, Чорнобильська трагедія посідає особливе місце. Це не лише страшна катастрофа, що змінила життя мільйонів, залишила відбиток на екології, здоров’ї людей та історії нашої країни, а й нагадування про відповідальність за мирний атом, про важливість екологічної безпеки та обов’язок берегти природу для майбутніх поколінь.
