22 січня 2022 року у формі науково-практичної конференції відбулася проміжна сесія обласної очно-заочної школи «Юний дослідник», у якій узяли участь понад 300 юних дослідників Донеччини. На базі Слов’янська, Маріуполя й Покровська в онлайн-форматі працювали 26 наукових секцій, у яких учні представити власні дослідницькі проєкти, випробували свої сили у веденні дискусії, почули слушні рекомендації фахівців щодо виконаних робіт, поради для вдосконалення їх.

За підсумками проведення науково-практичної конференції до участі в ІІ (обласному) етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України рекомендовано 70 учнів обласної очно-заочної школи «Юний дослідник» (Маріуполь – 26, Слов’янськ – 27, Покровськ – 17).

Усі учасники заходу отримали сертифікати.

22_01_22_1
22_01_22_1
22_01_22_2
22_01_22_2
22_01_22_3
22_01_22_3
22_01_22_4
22_01_22_4
22_01_22_5
22_01_22_5
22_01_22_6
22_01_22_6
22_01_22_7
22_01_22_7
22_01_22_8
22_01_22_8
22_01_22_9
22_01_22_9
22_01_22_10
22_01_22_10
22_01_22_11
22_01_22_11
22_01_22_12
22_01_22_12
22_01_22_13
22_01_22_13
22_01_22_14
22_01_22_14
22_01_22_15
22_01_22_15
22_01_22_16
22_01_22_16
22_01_22_17
22_01_22_17
22_01_22_18
22_01_22_18
22_01_22_19
22_01_22_19
22_01_22_20
22_01_22_20
22_01_22_21
22_01_22_21
22_01_22_22
22_01_22_22
Previous Next Play Pause
22_01_22_1 22_01_22_2 22_01_22_3 22_01_22_4 22_01_22_5 22_01_22_6 22_01_22_7 22_01_22_8 22_01_22_9 22_01_22_10 22_01_22_11 22_01_22_12 22_01_22_13 22_01_22_14 22_01_22_15 22_01_22_16 22_01_22_17 22_01_22_18 22_01_22_19 22_01_22_20 22_01_22_21 22_01_22_22

18 січня 2022 року відбувся семінар для педагогічних працівників освіти області «Правила проведення ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України у 2021-2022 н.р.».

Директор КПНЗ «ДОМАНУМ» Оксана Євдокімова ознайомила учасників семінару з Правилами проведення Конкурсу та нагадала про особливості та зміни в порядку його проведення, вимоги до структури й оформлення дослідницького проєкту, окреслила терміни подання конкурсних робіт, проведення постерного захисту й наукової конференції.

У роботі семінару взяли участь понад 65 представників територіальних громад Донецької області

  • 18_01_22_семінар_1
    18_01_22_семінар_1
  • 18_01_22_семінар_2
    18_01_22_семінар_2
  • 18_01_22_семінар_3
    18_01_22_семінар_3

 

Протягом двох місяців, із 21 жовтня по 18 грудня 2021 року, педагогічні працівники та здобувачі освіти закладів загальної середньої, позашкільної освіти Донецької області брали участь у Міжнародному Фестивалі шістдесятництва та дисидентського руху. Організатори Фестивалю – науково-педагогічні працівники Національного центру «Мала академія наук України» –  визначили метою заходу популяризацію знань серед шкільної молоді про науковців, письменників, поетів, режисерів, акторів, художників, композиторів, які сформували рух опору радянській системі засобами культури.  У 2021 році Фестиваль був присвячений  90-річчю Михайлини Хомівни Коцюбинської, видатної української літературознавиці, перекладачки, письменниці.

Задля реалізації вказаної мети в межах Фестивалю було організовано інтерактивні лекції, воркшопи, квізи (інтелектуальні ігри). Зокрема, завдяки лекції пана Дмитра Стуса, Генерального директора Національного музею Тараса Шевченка, учнівство дізналося про роль Михайлини Коцюбинської в упорядкуванні та виданні літературної спадщини його батька – видатного українського поета Василя Стуса. Пані Олександра Матвійчук,  правозахисниця, лауреатка премії «Захисник демократії», акцентувала увагу учнівства на  світоглядних переконаннях шістдесятників, заснованих на ідеях гуманізму, прагненні до свободи. Вона підкреслила непохитну позицію Михайлини Коцюбинської під час судових процесів її друзів-дисидентів, яких вона захищала, незважаючи на тиск радянської каральної машини. Особливості літературного перекладу, участь у культурному та суспільно-політичному житті 1960-х рр. перекладачів, мовознавців і письменників Миколи Лукаша, Панаса Кочура, Михайлини Коцюбинської, яка відкрила для українців поезії Превера, були висвітлені в інтерактивній лекції пана Максима Стріхи, доктора фізико-математичних наук і, водночас, письменника та перекладача. Проблематика текстології –  історично-філологічної дисциплін, що літературні пам’ятки із метою встановлення автентичності текстів, у світлі діяльності Михайлини Коцюбинської щодо текстологічного аналізу поезій Василя Стуса – розглядалася під час воркшопу пана Олексія Сінченка, професора Київського університету ім. Бориса Грінченка. Також пан Олексій Сінченко провів інтерактивну лекцію про діячів Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод – центра дисидентського руху 1970-х рр. .

Ознайомитися з відеозаписами заходів, які є корисними для всіх, кого цікавлять історія України та українська література, можна за покликанням: https://padlet.com/p4c1/zbkdsfj3zh0vol65.

Воркшоп пані Марії Панченко, студентки Національного університету «Києво-Могилянська академія», співзасновниці платформи RECORD, розпочав етап реалізації локальних проєктів учасників Фестивалю. Упродовж листопада – на початку грудня 2021 року у 20 областях України було реалізовано 44 локальні проєкти. Серед них – шість проєктів освітян Донеччини:

- проєкт «Василь Симоненко –  хіпстер-шістдесятник» (авторка – пані Давидова Ксенія, учителька української мови та літератури Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 17 Часовоярської міської ради Донецької області);

- проєкт «Ті, що народжуються раз на століття»  (авторка –  пані Живило  Софія, учителька української мови та літератури Святогорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Добропільської міської ради Донецької області);

- проєкт «Творчо-літературний  батл «Сяйво шістдесятників»» (авторка – пані Смирнова  Ріта, учителька української мови та літератури Новотроїцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Покровської міської ради Донецької області);

- проєкт «Із вірою в майбутнє» (авторка – пані Мороз Інна, учителька української мови та літератури  Степнянського закладу загальної середньої освіти Вугледарської міської ради);

- проєкт ««Сторінками історії. Шістдесятництво та дисидентський рух» (авторка – пані Кулініч Ольга, учителька української мови та літератури Добропільського навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів - дошкільний навчальний заклад» Добропільської міської ради Донецької області).

Також на Фестивалі було представлено локальний проєкт Підлісної Софії, здобувачки освіти КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», Слов’янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Слов’янської міської ради Донецької області «У кожного Я є своє ім’я: доля Михайлини Коцюбинської на тлі покоління шістдесятників» (кураторка проєкту – пані Рибалка Людмила, методистка КПНЗ «ДОМАНУМ»).

Анотації локальних проєктів містяться за покликанням: https://padlet.com/p4c1/l44zk9knhdyz0v8g. Сайт проєкту вихованки КПНЗ «ДОМАНУМ» Підлісної Софії: https://sites.google.com/view/mixailina/.

Від імені учнівства Донецької області ми щиро дякуємо організаторам Фестивалю – директору НЦ «МАНУ» пану Оксену Лісовому, працівникам лабораторії з розвитку критичного мислення НЦ «МАНУ» пані Юлії Кравченко, пані Наталії Нагорної  за натхненну працю з відродження пам’яті про тих, хто є втіленням совісті українського народу, носіями справжньої любові до рідної землі та справжнього, мужнього та непохитного, патріотизму.

1. Фестиваль
1. Фестиваль
2. Фестиваль
2. Фестиваль
3. Фестиваль
3. Фестиваль
4.Фестиваль
4.Фестиваль
5. Фестиваль
5. Фестиваль
6. Фестиваль
6. Фестиваль
7. Фестиваль
7. Фестиваль
8. Фестиваль
8. Фестиваль
9. Фестиваль
9. Фестиваль
Previous Next Play Pause
1. Фестиваль 2. Фестиваль 3. Фестиваль 4.Фестиваль 5. Фестиваль 6. Фестиваль 7. Фестиваль 8. Фестиваль 9. Фестиваль

29 грудня 2021 року відбулося урочисте відзначення переможців IІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Юних науковців, які гідно представили Донеччину на фінальному Всеукраїнському етапі конкурсу та посіли призові місця, привітав голова облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Олександрович Кириленко. Очільник області вручив переможцям сертифікати на отримання стипендії від облдержадміністрації.

Щиро вітаємо наших вихованців з високими здобутками й зичимо подальших успіхів !

29_12_2021_1 29_12_2021_2 29_12_2021_3 29_12_2021_4 29_12_2021_5 29_12_2021_6 29_12_2021_7
29_12_2021_1
29_12_2021_2
29_12_2021_3
29_12_2021_4
29_12_2021_5
29_12_2021_6
29_12_2021_7

25 листопада 2021 року, напередодні 30-ї річниці з дня проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, відбулося онлайн-засідання дискусійного клубу «Участь представників Донеччини у національно-демократичному русі наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.». Його учасниками стали представники обдарованої учнівської молоді Донеччини – переможці та лауреати обласного конкурсу пошуково-дослідницьких робіт «Люди свободи»,  а також відкритого обласного конкурсу есе до Дня Гідності та Свободи. 

На початку заходу  до присутніх з вітальним словом звернулася Оксана Валеріївна Євдокімова, директор КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді». Вона побажала юним дослідникам нових звершень і наукових відкриттів.

Далі ведучий дискусійного клубу Віктор Михайлович Мицько, учитель історії Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області, дипломант Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016», нагадав учасникам, що підґрунтям проголошення незалежності України у 1991 році були тисячолітні державотворчі традиції українського народу. Було презентовано результати учнівських досліджень історії героїчної боротьби українського народу за утвердження суверенітету власної держави за темами:

- «Військово-політична діяльність Юрія Тютюнника за часи Української революції 1917-1921 рр. (до 100-річчя Другого світового походу)», авторка – Підлісна Олександра, учениця 11-го класу Слов'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Слов'янської міської ради Донецької області;

- «Балада чотирьох, або балада заґратованої калини (ОУН-івське підпілля в повоєнні роки на Донеччині)», авторка –  Демʼяновська Аліна,  учениця 11-го класу Степанівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради;

- «Історичне значення дисидентського руху 1960-1980-х рр. як чинника ліквідації комуністичного тоталітарного режиму в Українській РСР (на прикладі Василя Овсієнка)», авторка –  Мусієнко Марія, учениця 9-го класу Вугледарського навчально-виховного комплексу «МРІЯ» (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Вугледарської міської ради Донецької області. 

Тривала історія боротьби українського народу за власну державність закономірно привела до проголошення незалежності України у 1991 році. Першим питанням для обговорення під час дискусійного клубу було: «Що стло основною причиною розпаду Радянського  Союзу: «революція згори», так звана політика «перебудови», оголошена у 1985 році М. С. Горбачовим, чи «поштовхи знизу», масові демократичні рухи?». Готуючись до проведення дискусійного клубу, здобувачі освіти та їхні керівники – педагогічні працівники закладів освіти Донеччини опрацювали наукову літературу, матеріали відеолекції Наталії Миколаївни Шалашної, кандидата історичних наук, доцента кафедри культурології, естетики та історії ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (https://youtu.be/CXM4jufDWWw). У ході онлайн засідання учасники дискусійного клубу усно та за допомогою віртуальної дошки висловили власні аргументи на користь певної точки зору щодо основних причин розпаду СРСР:

1. Провал економічних реформ М.Горбачова та загострення економічної кризи.

2. Половинчастість реформування М. Горбачовим політичної системи та неможливість побудови соціалізму «з людським обличчям»

3. Активізація діяльності демократичних народних рухів, посилення антикомуністичних настроїв у суспільстві.

4. Розгортання масового робітничого (шахтарського) руху, представники якого швидко перейшли від соціально-економічних до політичних вимог.

Другим питанням, що обговорювалося під час онлайн-засідання  дискусійного клубу, було оцінка ролі та місця представників Донеччини в державотворчих процесах кінця 1980-х – початку 1990-х рр. Перед учасниками заходу виступила Ольга Олексндрівна Лаврут, доктор історичних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (https://youtu.be/YcjHdkuENYQ). Вона розповіла про соціально-економічний стан регіону напередодні проголошення незалежності України, про негативний вплив на населення радянської політики денаціоналізації. Водночас О. О. Лаврут наголосила на активну участь донецьких шахтарів у страйковому русі, розгортання мережі громадських національно-демократичних організацій, зокрема Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, Народного Руху України. Обґрунтовуючи тезу про значний вплив на розпад СРСР та утворення незалежної Української держави шахтарських страйків, Костянко Юлія, учениця  Новогродівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської ради Донецької області, навела спогади учасників робітничого руху – робітників вугільних копалень м. Новогродівка.

Після цього в усній формі та за допомогою віртуальної інтерактивної дошки відбулася дискусія, ким же були донеччани у 1985-1991 рр.: покірними мешканцями «заповіднику соціалізму» чи спражніми «агентами змін»? Підсумки дискусії було підбито за допомогою інтернет-голосування:

Як бачимо, 28 % учасників дискусійного клубу вважають, що донеччани були активними учасниками громадських національно-демократичних організаціях. На думку 40 % респондентів, страйки на  шахтах регіону були важливим чинником розпаду СРСР.

Останнім, але найбільш важливим питанням, яке обговорювали учасники дискусійного клубу, було можливість використання досвіду боротьби українського народу за створення власної державності на початку 1990-х рр. у сучасній політичній ситуації. В обговоренні цього питання взяли участь:  

Володін Анатолій Васильович, учасник Революції Гідності, ветеран-доброволець АТО, нині - головний спеціаліст Відділу у Донецькій області Міністерства у справах ветеранів України;

Топтунов Микита, учень 11-го класу учню 11-го класу Краматорського закладу загальної середньої освіти № 22 з профільним навчанням імені Миколи Миколайовича Крупченка Краматорської міської ради Донецької області, призер обласного конкурсу «Люди свободи», автор есе про Олександра Аніщенка, який загинув 5 травня 2014 року у бою біля с. Семенівка;

Соловйова Анна, учениця КЗ «Комишуватський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів  Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області», переможець обласного конкурсу есе до Дня Гідності та Свободи.  

Ознайомитися з відповідями учасників дискусійного клубу щодо можливостей використання досвіду державотворення 30-річної давнини можна за допомогою віртуальної інтерактивної дошки: https://padlet.com/istorikdon/asx9torzrz0u49w8.

Отже, 30 років тому Україна визначила свій шлях як незалежна та суверенна держава. 1 грудня 1991 року наш народ на Всеукраїнському референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України. Тоді у Донецькій області понад 83% громадян заявили про свої наміри бути господарями у власному домі. Сьогодні, через 30 років, ми заявляємо знову: Наша країна була, є і буде суверенною та незалежною!

Відеозапис онлайн-засідання дискусійного клубу «Участь представників Донеччини у національно-демократичному русі наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.» розміщено за посиланням: https://youtu.be/LIuU8FHpplQ .