- Деталі
- Перегляди: 227
Протягом двох місяців, із 21 жовтня по 18 грудня 2021 року, педагогічні працівники та здобувачі освіти закладів загальної середньої, позашкільної освіти Донецької області брали участь у Міжнародному Фестивалі шістдесятництва та дисидентського руху. Організатори Фестивалю – науково-педагогічні працівники Національного центру «Мала академія наук України» – визначили метою заходу популяризацію знань серед шкільної молоді про науковців, письменників, поетів, режисерів, акторів, художників, композиторів, які сформували рух опору радянській системі засобами культури. У 2021 році Фестиваль був присвячений 90-річчю Михайлини Хомівни Коцюбинської, видатної української літературознавиці, перекладачки, письменниці.
Задля реалізації вказаної мети в межах Фестивалю було організовано інтерактивні лекції, воркшопи, квізи (інтелектуальні ігри). Зокрема, завдяки лекції пана Дмитра Стуса, Генерального директора Національного музею Тараса Шевченка, учнівство дізналося про роль Михайлини Коцюбинської в упорядкуванні та виданні літературної спадщини його батька – видатного українського поета Василя Стуса. Пані Олександра Матвійчук, правозахисниця, лауреатка премії «Захисник демократії», акцентувала увагу учнівства на світоглядних переконаннях шістдесятників, заснованих на ідеях гуманізму, прагненні до свободи. Вона підкреслила непохитну позицію Михайлини Коцюбинської під час судових процесів її друзів-дисидентів, яких вона захищала, незважаючи на тиск радянської каральної машини. Особливості літературного перекладу, участь у культурному та суспільно-політичному житті 1960-х рр. перекладачів, мовознавців і письменників Миколи Лукаша, Панаса Кочура, Михайлини Коцюбинської, яка відкрила для українців поезії Превера, були висвітлені в інтерактивній лекції пана Максима Стріхи, доктора фізико-математичних наук і, водночас, письменника та перекладача. Проблематика текстології – історично-філологічної дисциплін, що літературні пам’ятки із метою встановлення автентичності текстів, у світлі діяльності Михайлини Коцюбинської щодо текстологічного аналізу поезій Василя Стуса – розглядалася під час воркшопу пана Олексія Сінченка, професора Київського університету ім. Бориса Грінченка. Також пан Олексій Сінченко провів інтерактивну лекцію про діячів Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод – центра дисидентського руху 1970-х рр. .
Ознайомитися з відеозаписами заходів, які є корисними для всіх, кого цікавлять історія України та українська література, можна за покликанням: https://padlet.com/p4c1/zbkdsfj3zh0vol65.
Воркшоп пані Марії Панченко, студентки Національного університету «Києво-Могилянська академія», співзасновниці платформи RECORD, розпочав етап реалізації локальних проєктів учасників Фестивалю. Упродовж листопада – на початку грудня 2021 року у 20 областях України було реалізовано 44 локальні проєкти. Серед них – шість проєктів освітян Донеччини:
- проєкт «Василь Симоненко – хіпстер-шістдесятник» (авторка – пані Давидова Ксенія, учителька української мови та літератури Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 17 Часовоярської міської ради Донецької області);
- проєкт «Ті, що народжуються раз на століття» (авторка – пані Живило Софія, учителька української мови та літератури Святогорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Добропільської міської ради Донецької області);
- проєкт «Творчо-літературний батл «Сяйво шістдесятників»» (авторка – пані Смирнова Ріта, учителька української мови та літератури Новотроїцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Покровської міської ради Донецької області);
- проєкт «Із вірою в майбутнє» (авторка – пані Мороз Інна, учителька української мови та літератури Степнянського закладу загальної середньої освіти Вугледарської міської ради);
- проєкт ««Сторінками історії. Шістдесятництво та дисидентський рух» (авторка – пані Кулініч Ольга, учителька української мови та літератури Добропільського навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів - дошкільний навчальний заклад» Добропільської міської ради Донецької області).
Також на Фестивалі було представлено локальний проєкт Підлісної Софії, здобувачки освіти КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», Слов’янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Слов’янської міської ради Донецької області «У кожного Я є своє ім’я: доля Михайлини Коцюбинської на тлі покоління шістдесятників» (кураторка проєкту – пані Рибалка Людмила, методистка КПНЗ «ДОМАНУМ»).
Анотації локальних проєктів містяться за покликанням: https://padlet.com/p4c1/l44zk9knhdyz0v8g. Сайт проєкту вихованки КПНЗ «ДОМАНУМ» Підлісної Софії: https://sites.google.com/view/mixailina/.
Від імені учнівства Донецької області ми щиро дякуємо організаторам Фестивалю – директору НЦ «МАНУ» пану Оксену Лісовому, працівникам лабораторії з розвитку критичного мислення НЦ «МАНУ» пані Юлії Кравченко, пані Наталії Нагорної за натхненну працю з відродження пам’яті про тих, хто є втіленням совісті українського народу, носіями справжньої любові до рідної землі та справжнього, мужнього та непохитного, патріотизму.
- Деталі
- Перегляди: 248
25 листопада 2021 року, напередодні 30-ї річниці з дня проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, відбулося онлайн-засідання дискусійного клубу «Участь представників Донеччини у національно-демократичному русі наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.». Його учасниками стали представники обдарованої учнівської молоді Донеччини – переможці та лауреати обласного конкурсу пошуково-дослідницьких робіт «Люди свободи», а також відкритого обласного конкурсу есе до Дня Гідності та Свободи.
На початку заходу до присутніх з вітальним словом звернулася Оксана Валеріївна Євдокімова, директор КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді». Вона побажала юним дослідникам нових звершень і наукових відкриттів.
Далі ведучий дискусійного клубу Віктор Михайлович Мицько, учитель історії Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області, дипломант Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016», нагадав учасникам, що підґрунтям проголошення незалежності України у 1991 році були тисячолітні державотворчі традиції українського народу. Було презентовано результати учнівських досліджень історії героїчної боротьби українського народу за утвердження суверенітету власної держави за темами:
- «Військово-політична діяльність Юрія Тютюнника за часи Української революції 1917-1921 рр. (до 100-річчя Другого світового походу)», авторка – Підлісна Олександра, учениця 11-го класу Слов'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Слов'янської міської ради Донецької області;
- «Балада чотирьох, або балада заґратованої калини (ОУН-івське підпілля в повоєнні роки на Донеччині)», авторка – Демʼяновська Аліна, учениця 11-го класу Степанівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради;
- «Історичне значення дисидентського руху 1960-1980-х рр. як чинника ліквідації комуністичного тоталітарного режиму в Українській РСР (на прикладі Василя Овсієнка)», авторка – Мусієнко Марія, учениця 9-го класу Вугледарського навчально-виховного комплексу «МРІЯ» (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Вугледарської міської ради Донецької області.
Тривала історія боротьби українського народу за власну державність закономірно привела до проголошення незалежності України у 1991 році. Першим питанням для обговорення під час дискусійного клубу було: «Що стло основною причиною розпаду Радянського Союзу: «революція згори», так звана політика «перебудови», оголошена у 1985 році М. С. Горбачовим, чи «поштовхи знизу», масові демократичні рухи?». Готуючись до проведення дискусійного клубу, здобувачі освіти та їхні керівники – педагогічні працівники закладів освіти Донеччини опрацювали наукову літературу, матеріали відеолекції Наталії Миколаївни Шалашної, кандидата історичних наук, доцента кафедри культурології, естетики та історії ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (https://youtu.be/CXM4jufDWWw). У ході онлайн засідання учасники дискусійного клубу усно та за допомогою віртуальної дошки висловили власні аргументи на користь певної точки зору щодо основних причин розпаду СРСР:
1. Провал економічних реформ М.Горбачова та загострення економічної кризи.
2. Половинчастість реформування М. Горбачовим політичної системи та неможливість побудови соціалізму «з людським обличчям»
3. Активізація діяльності демократичних народних рухів, посилення антикомуністичних настроїв у суспільстві.
4. Розгортання масового робітничого (шахтарського) руху, представники якого швидко перейшли від соціально-економічних до політичних вимог.
Другим питанням, що обговорювалося під час онлайн-засідання дискусійного клубу, було оцінка ролі та місця представників Донеччини в державотворчих процесах кінця 1980-х – початку 1990-х рр. Перед учасниками заходу виступила Ольга Олексндрівна Лаврут, доктор історичних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (https://youtu.be/YcjHdkuENYQ). Вона розповіла про соціально-економічний стан регіону напередодні проголошення незалежності України, про негативний вплив на населення радянської політики денаціоналізації. Водночас О. О. Лаврут наголосила на активну участь донецьких шахтарів у страйковому русі, розгортання мережі громадських національно-демократичних організацій, зокрема Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, Народного Руху України. Обґрунтовуючи тезу про значний вплив на розпад СРСР та утворення незалежної Української держави шахтарських страйків, Костянко Юлія, учениця Новогродівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської ради Донецької області, навела спогади учасників робітничого руху – робітників вугільних копалень м. Новогродівка.
Після цього в усній формі та за допомогою віртуальної інтерактивної дошки відбулася дискусія, ким же були донеччани у 1985-1991 рр.: покірними мешканцями «заповіднику соціалізму» чи спражніми «агентами змін»? Підсумки дискусії було підбито за допомогою інтернет-голосування:
Як бачимо, 28 % учасників дискусійного клубу вважають, що донеччани були активними учасниками громадських національно-демократичних організаціях. На думку 40 % респондентів, страйки на шахтах регіону були важливим чинником розпаду СРСР.
Останнім, але найбільш важливим питанням, яке обговорювали учасники дискусійного клубу, було можливість використання досвіду боротьби українського народу за створення власної державності на початку 1990-х рр. у сучасній політичній ситуації. В обговоренні цього питання взяли участь:
- Володін Анатолій Васильович, учасник Революції Гідності, ветеран-доброволець АТО, нині - головний спеціаліст Відділу у Донецькій області Міністерства у справах ветеранів України;
- Топтунов Микита, учень 11-го класу учню 11-го класу Краматорського закладу загальної середньої освіти № 22 з профільним навчанням імені Миколи Миколайовича Крупченка Краматорської міської ради Донецької області, призер обласного конкурсу «Люди свободи», автор есе про Олександра Аніщенка, який загинув 5 травня 2014 року у бою біля с. Семенівка;
- Соловйова Анна, учениця КЗ «Комишуватський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області», переможець обласного конкурсу есе до Дня Гідності та Свободи.
Ознайомитися з відповідями учасників дискусійного клубу щодо можливостей використання досвіду державотворення 30-річної давнини можна за допомогою віртуальної інтерактивної дошки: https://padlet.com/istorikdon/asx9torzrz0u49w8.
Отже, 30 років тому Україна визначила свій шлях як незалежна та суверенна держава. 1 грудня 1991 року наш народ на Всеукраїнському референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України. Тоді у Донецькій області понад 83% громадян заявили про свої наміри бути господарями у власному домі. Сьогодні, через 30 років, ми заявляємо знову: Наша країна була, є і буде суверенною та незалежною!
Відеозапис онлайн-засідання дискусійного клубу «Участь представників Донеччини у національно-демократичному русі наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.» розміщено за посиланням: https://youtu.be/LIuU8FHpplQ .
- Деталі
- Перегляди: 216
19 листопада 2021 р. учні, слухачі секції «Економіка» обласної очно-заочної школи «Юний дослідник», узяли участь у VІII Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості інтеграції країн у світовий економічний та політико-правовий простір», присвяченій 30-річчю Маріупольського державного університету. Конференцію було проведено в змішаному форматі за такими напрямами:
• Розвиток інтеграційних процесів в умовах глобального середовища.
• Розвиток міжнародних фінансово-кредитних та валютних відносин в умовах глобалізації та участь країн на світовому фінансовому ринку.
• Інноваційно-інвестиційна діяльність країн у світових координатах розвитку.
• Забезпечення конкурентоспроможності галузей та регіонів національної економіки.
• Проблеми забезпечення сталого розвитку країн у контексті сучасних світових процесів.
• Економічні виміри формування безпекового середовища: європейський досвід для України.
Під час роботи секцій учні разом з іншими учасниками активно обговорювали проблеми забезпечення сталого розвитку України країн в контексті сучасних світових процесів.
- Деталі
- Перегляди: 252
З 24 по 25 листопада 2021 року відбувся фінальний етап ХІІ Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проєктів «Майбутнє України». Команду Донецького територіального відділення МАН України представляли 5 юних винахідників, які змагалися в цьому інтелектуальному турнірі зі своїми однолітками з усіх регіонів України.
Юні науковці представили на розсуд наукової спільноти, громадськості та ЗМІ свої унікальні розробки й проєкти за обраними номінаціями, продемонстрували розроблені власноруч макети і моделі, за що одержали високі оцінки від членів журі.
Вітаємо юних винахідників, які стали призерами ХІІ Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проєктів «Майбутнє України»:
ІІ місце в номінації «Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології» посів Мудрий Микита, учень 11 класу КЗ «Маріупольський навчально-виховний комплекс «Ліцей-школа № 14» Маріупольської міської ради Донецької області», автор проєкту «Обфускаторний підхід до захисту .NET застосунків»;
ІІІ місце в номінації «Технічна творчість та винахідництво» – Степанов Максим, учень 11 класу КЗ «Маріупольський технічний ліцей» Маріупольської міської ради Донецької області», автор проєкту «Тепла підлога».
Дослідники-початківці одержали від професіоналів компетентну оцінку виконаних проєктів, ознайомилися з досвідом старших колег, заслухали пропозиції щодо вдосконалення й розвитку власних ідей, відчули увагу та зацікавленість громадськості своїми досягненнями, почули багато позитивних відгуків і конструктивних пропозицій від науковців, переконалися в конкурентоздатності своїх проєктів.
У фінальному етапі VІІІ Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проєктів «Майбутнє України» також брали участь:
· Безбородова Анастасія, вихованка Будинку творчості дітей та юнацтва м. Мирнограда, учениця 10 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Мирноградської міської ради Донецької області, у номінації «Екологія та ресурсозбереження» представила проєкт «Раціональне природокористування й екологія Синянки»;
· Коломійчук Дар’я, учениця 9 класу КЗ «Маріупольський технічний ліцей» Маріупольської міської ради Донецької області», у номінації «Матеріалознавство» представила проєкт «Морська трава зостера як екологічно безпечна сировина майбутнього»;
· Хоцевич Олег, учень 10 класу закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Покровської міської ради Донецької області, у номінації «Електроніка та приладобудування» представив проєкт «Робот-поливальник».
Усі учасники фінального етапу VІІІ Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проєктів «Майбутнє України» почули від науковців багато позитивних відгуків і конструктивних пропозицій, завдяки чому одержали унікальну можливість удосконалити власні розробки в майбутньому.
Тож щиро бажаємо юним талановитим винахідникам успіхів у подальшій реалізації їхніх інноваційних ідей і проєктів!
- Деталі
- Перегляди: 265
До Дня Гідності та Свободи КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» за підтримки Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації провів відкритий обласний конкурс есе «Свобода, що веде народ».
Учасники заходу – здобувачі освіти 7-11 класів – на основі різноманітних джерел (наукової літератури, опублікованої інформації, матеріалів усноісторичних досліджень) відтворили причини та перебіг подій доби Революції Гідності, навели приклади боротьби її учасників за незалежну Українську державу, виявили високий рівень розуміння значущості суспільних перетворень, що розпочалися в Україні після 2014 року.
У конкурсі взяли участь 89 здобувачів освіти закладів загальної середньої та позашкільної освіти Донецької області. Найактивнішими були представники таких територіальних громад: Костянтинівської (9 есе), Волноваської (8 есе), Краматорської (8 есе), Маріупольської (7 есе), Дружківської (6 есе), Лиманської (6 есе), Мангушської (6 есе), Торецької (6 есе). У конкурсі також брали участь учні з мм. Авдіївка, Бахмут, Білозерськ, Вугледар, Добропілля, Курахове, Мирноград, Новогродівка, Покровськ, Святогірськ, Селидове, а також Олександрівської, Великоновосілківської, Кальчицької, Криворізької, Новодонецької, Ольгинської селищних рад.
Переможці конкурсу:
Соловйова Анна Олексіївна, здобувачка освіти КЗ «Комишуватський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області – диплом І ступеня.
Дейнекін Денис Сергійович, здобувач освіти Новогродівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 7 Новогродівської міської ради Донецької області – диплом ІІ ступеня.
Сгібнєва Злата Андріївна, здобувачка освіти Степанівського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Новодонецької селищної ради Донецької області – диплом ІІ ступеня.
Явнікова Юлія Володимирівна, здобувачка освіти Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 Краматорської міської ради Донецької області – диплом ІІ ступеня.
Арабаджи Максим Іванович, здобувач освіти КЗ «Ялтинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2» Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Баськова Анастасія Володимирівна, здобувачка освіти КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №47 Маріупольської міської ради Донецької області» – диплом ІІІ ступеня.
Вівдич Таісія Володимирівна, здобувачка освіти Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 25 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Волощенко Вікторія Максимівна, здобувачка освіти Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 Краматорської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Гончарова Вікторія Миколаївна, здобувачка освіти Дмитрівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Волноваської міської територіальної громади Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Гусейнова Аріна Аріфівна, здобувачка освіти Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Лиманської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Деменко Єлизавета Євгенівна, здобувачка освіти Вугледарського навчально-виховного комплексу «МРІЯ» (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Вугледарської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Дігтяренко Марія Олександрівна, здобувачка освіти Великоновосілківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Великоновосілківської селищної ради – диплом ІІІ ступеня.
Єрмілова Діана Олександрівна, здобувачка освіти Курахівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Курахівської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Клименко Євгенія Олександрівна, здобувачка освіти Загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 Мирноградської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Кобіцька Дар’я Сергіївна, здобувачка освіти Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Коломоєць Маргарита Олександрівна, здобувачка освіти Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Наконечна Кристина Артемівна, здобувачка освіти Ярівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Наумкіна Василина Сергіївна, здобувачка освіти КЗ «Святогірський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Святогірської міської ради» – диплом ІІІ ступеня.
Негреску Леда Сергіївна, здобувачка освіти Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 Костянтинівської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Новікова Наталія Дмитрівна, здобувачка освіти Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 9 військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Пєнзєв Роман Юрійович, здобувач освіти КЗ «Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» Авдіївської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Тимошенко Ангеліна Максимівна, здобувачка освіти Вугледарського навчально-виховний комплексу «Політехнічний ліцей – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Вугледарської міської ради Донецької області – диплом ІІІ ступеня.
Шахматова Софія Федорівна, здобувачка освіти Волноваського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 Волноваської міської територіальної громади – диплом ІІІ ступеня.
Дякуємо всім учасникам, їхнім керівникам за активну патріотичну позицію, щирі, оригінальні й цікаві творчі роботи !