16 січня 2025 року в дистанційному форматі вихованці обласної очно-заочної школи "Юний дослідник" КПНЗ "Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді", наші партнери – педагоги та здобувачі закладів загальної середньої освіти мм. Добропілля, Краматорська, Покровська Донецької області здійснили онлайн-екскурсію до Національного музею історії України у Другій світовій війні "Оборона Донецького аеропорту: музейні історії".
Запеклі бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 по 20 січня 2015 р. Понад 242 дні українські військовослужбовці й добровольці затято відстоювали летовище, перетворившись на героїв легенди про "кіборгів".
Під час онлайн-зустрічі ми ніби здійснили подорож у часі та просторі - у трагічні дні січня 2015 року, коли під обстрілами НЗФ впала диспетчерська вежа Донецького аеропорту (13.01), відбувся підрив бойовиками будівлі терміналу (19.01), під час другого підриву загинув 51 український оборонець (20.01).
Історія оборони Донецького аеропорту ожила завдяки спогадам її учасників, особистим речам загиблих, що були передані до Національного музею історії України у Другій світовій війні та представлені в натхненній лекції-презентації пана Руслана Болобана.
Схиляємо голови перед мужністю Героїв України старшого лейтенанта 90-го окремого аеромобільного батальйону Івана Зубкова – останнього коменданта оборони; санінструктора Ігоря Зінича, який рятував життя поранених під обстрілами, перед усіма загиблими та живими оборонцями. Простіть, що Ваші випробування та страждання не стали попередженням для кожного й кожної: трагедія може повторитися. Простіть, що не попередили 24 лютого.
***
Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я…
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів “градів”, ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші “дрімнули”… не в наметі…
В нас не було простуд,а може й були,
ніхто й ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
це, що кожного дня когось втрачаєш.
І знаєш... може, завтра ти...
Вадим Вовк, учасник оборони Донецького аеропорту
Щиро дякуємо працівникам Національного музею історії України у Другій світовій війні за визначну роботу з меморіалізації подій 10-річної давнини, особисто пану Руслану Болобану – за змістовний та емоційний виступ-презентацію!
