8 травня Україна відзначатиме День пам'яті та перемоги у Другій світовій війні. 80-років тому було знищено нацистський тоталітарний режим, який залишив по собі мільйони загиблих безневинних жертв. Реквіємом за ними звучить набат Бухенвальду – одного з найбільших концентраційних таборів, який функціонував з 1937 по 1945 рр. поблизу німецького міста Веймар. За вісім років існування гітлерівці ув'язнили в ньому близько 250 тис. осіб: німецьких політв'язнів, радянських військовополонених, осіб єврейської національності та ін. Напередодні падіння нацистського режиму його поплічники намагалися сховати власні злочини. 6 квітня 1945 р. на марш смерті з Бухенвальда й допоміжних таборів вони вивели близько 30 тис. осіб. У Бухенвальді залишилася 21 тис. в'язнів, яких теж чекала загибель. Однак вони не стали покірно чекати її. 11 квітня 1945 р. у таборі почалося повстання. Того ж дня на допомогу повстанцям прийшла 6-а бронетанкова дивізія Третьої армії США. 

Злочинний характер нацистського тоталітарного режиму та мужність тих, хто кинув йому виклик, обговорювалися під час онлайн-екскурсії "Бухенвальд: виключення, насилля, пам'ять", що проводилася 25 квітня 2025 р. (організатор – КПНЗ "Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді"). Онлайн-екскурсію провела пані Віталіна Войтенко, екскурсоводка Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Щиро дякуємо їй та всьому колективу музейної установи за збереження пам'яті про загиблих у часи Другої світової війни, серед яких ‒ понад 8 млн. мешканців України.

У заході взяли участь здобувачі освіти та педагоги закладів загальної середньої освіти Білозерської, Добропільської, Краматорської, Світлодарської, Слов'янської, Торецької, Черкаської територіальних громад. 

Сподіваємося, що онлайн-екскурсія допомогла учнівській молоді усвідомити значущість перемоги сил Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. 

Пишаємося нашими партнерами – учителями Білозерської ЗОШ № 15, Добропільського НВК № 7, Краматорських ЗЗСО №№ 12, 26, Світлодарської ЗОШ, ЗЗСО № 9 м. Торецька, Черкаського ліцею, які в умовах нових страшних випробувань плекають майбутнє українського народу, допомагають становленню юних науковців.

Бухенвальд1
Бухенвальд1
Бухенвальд2
Бухенвальд2
Бухенвальд3
Бухенвальд3
Бухенвальд4
Бухенвальд4
Бухенвальд5
Бухенвальд5
Бухенвальд6
Бухенвальд6
Бухенвальд7
Бухенвальд7
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7

39 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася непоправна трагедія, техногенна катастрофа, через яку цей день назавжди залишиться датою скорботи. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції – одна з найтрагічніших подій в історії людства. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого поширення радіації. Подвиг цих людей навічно залишиться у пам’яті українського народу.

25 квітня 2025 року педагогами комунального позашкільного навчального закладу «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» проведена інтерактивна лекція «Чорнобильська зона відчуження: символ стійкості природи та надії на відродження» (до Міжнародного дня пам’яті  Чорнобиля) у межах науково-освітнього проєкту «День з професором».  До онлайн-заходу долучилися школярі та педагоги  закладів освіти Словʼянського педагогічного ліцею Слов’янської міської ради, Олександрівського ліцею Черкаської селищної ради, Андріївського закладу ЗСО Андріївської сільської ради, Ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради та Краматорської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 Краматорської міської ради, вихованці закладу 

Методист закладу Алла Грибанова нагадала учасникам заходу про трагічні події 1986 року, подвиг героїв-ліквідаторів, які ціною власного життя рятували світ від наслідків вибуху. Особливий інтерес викликала онлайн-лекція «Чорнобильська зона відчуження: символ стійкості природи та надії на відродження» Ігоря Швеця, кандидата хімічних наук, доцента, в. о. директора інституту інженерії та технологій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», керівника гуртка «Хімія» обласної очно-заочної школи «Юний дослідник» КПНЗ «ДОМАНУМ». Лектор  ‒ Ігор  Швець, кандидат хімічних наук, доцент, в. о. директора інституту інженерії та технологій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», керівник гуртка «Хімія» КПНЗ «ДОМАНУМ» окреслив основні етапи Чорнобильської трагедії, її катастрофічні наслідки, докладно розповів про основні радіонукліди, викинуті під час аварії, їх негативний вплив на людину, а також біологічне різноманіття Чорнобильської зони сьогодні, її спостереження й дослідження.  Здобувачі та педагоги дізналися багато цікавих фактів за темою, задали питання доповідачу. На завершення всі учасники мали змогу перевірити власні знання про події на Чорнобильській АЕС та їхні наслідки, відповівши на питання онлайн-вікторини: https://learningapps.org/watch?v=ph1qfgwf325 

Серед подій другої половини ХХ століття, якими насичена історія українського народу, Чорнобильська трагедія посідає особливе місце. Це не лише страшна катастрофа, що змінила життя мільйонів, залишила відбиток на екології, здоров’ї людей та історії нашої країни, а й нагадування про відповідальність за мирний атом, про важливість екологічної безпеки та обов’язок берегти природу для майбутніх поколінь.

Чорнобильська трагедія ______
Чорнобильська трагедія ______
1_День_пам'яті_Чорнобиля_2025
1_День_пам'яті_Чорнобиля_2025
5_День_пам'яті_Чорнобиля
5_День_пам'яті_Чорнобиля
8_День_пам'яті_Чорнобиля
8_День_пам'яті_Чорнобиля
10_День_пам'яті_Чорнобиля
10_День_пам'яті_Чорнобиля
Чонобильська трагедія _5
Чонобильська трагедія _5
Чонобильська трагедія _6
Чонобильська трагедія _6
Чорнобильська трагедія  _4
Чорнобильська трагедія _4
Чорнобильська трагедія _1
Чорнобильська трагедія _1
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7 8 9

28 березня 2025 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулось урочисте нагородження призерів ХVІІІ Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 класів закладів загальної середньої освіти. Це інтелектуальне змагання дає змогу молоді висловити свою любов до рідної землі, глибше зануритися в українську спадщину, показати, що українська нація – потужне джерело науки та духовності! За 18 років у зазначеному освітньому проєкті було представлено більше шести тисяч науково-пошукових учнівських досліджень.

На урочистому заході з вітальним словом виступили: ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, директор НДІ українознавства, голова журі конкурсу Роман Додонов, а також Роман Новосад – переможець конкурсу з українознавства для учнів (2016 р.), випускник КНУ імені Тараса Шевченка, головний спеціаліст-юрисконсульт Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації.

Сьогодні, коли наша країна виборює свою незалежність і свободу, надзвичайно важливо пам’ятати, хто ми є, звідки наше коріння, як нам будувати майбутнє. На важливості патріотичної позиції, глибокого знання духовної культури та історії свого народу акцентував увагу у своєму виступі народний артист України Тарас Компаніченко – кобзар, бандурист і лірник, очільник гурту «Хорея Козацька», а нині військовослужбовець 241-ї бригади територіальної оборони Києва.

Духовною берегинею конкурсів з українознавства є народна артистка України, професор кафедри «Мистецтво співу» Академії мистецтв імені Павла Чубинського Валентина Коротя-Ковальська, відома дослідниця української пісенної спадщини, авторка унікального видання «Пісенний світ українознавства». Звертаючись до учасників заходу, Валентина Павлівна наголосила, що українська пісня як українознавча категорія пізнання самого себе і навколишнього світу є духовним обличчям України.

Наукові розвідки учасників конкурсу, спрямовані на відстоювання національних цінностей українців, збереження й утвердження національної ідентичності, осмислення та вшанування пам’яті українських героїв, засвідчують активну громадянську позицію учнівської молоді. Переможцями та призерами в дев’яти номінаціях конкурсу з українознавства цьогоріч стали 409 учасників з різних куточків України і закордоння. Для нагородження до Києва завітало 110 юних дослідників з різних куточків України.

Здобувачі освіти гідно представили рідну Донеччину. Серед переможців конкурсу – 8 школярів.

Дипломом за І місце нагороджені:

Голузинець Олена, здобувачка освіти 8 класу загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №12 Покровської міської ради Донецької області, керівники Радченко Наталія, Ягупець Світлана;

Ольховський Герман, здобувач освіти 11 класу ОЗЗСО «Лідер» Краматорської міської ради Донецької області, керівник Мельник Ірина;

Кулініч Артем, вихованець очно-заочної школи «Юний дослідник» Комунального позашкільного навчального закладу «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді», керівники Тищенко Лариса, Кулініч Ольга;

Басова Анна, здобувачка освіти 10 класу Комунального закладу «Мангушський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, керівник Охтирько Анжеліка;

Панькова Крістіна, здобувачка освіти 8 класу Великоновосілківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Великоновосілківської селищної ради, керівник Авілова Олена;

Дипломом за ІІ місце нагороджена:

Тітенко Діана, здобувачка освіти 11 класу ОЗЗСО «Лідер» Краматорської міської ради Донецької області, керівник Мельник Ірина.

Дипломом за ІІІ місце нагороджені:

Рудик Марія, здобувачка освіти 8 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступненів № 9 Покровської міської ради Донецької області, керівник Островська Світлана;

Кадубовська Анастасія, здобувачка освіти 9 класу Опорного закладу Олександрівський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Олександрівської селищної ради Донецької області, керівник Ползікова Ксенія.

На завершення заходу заступниця голови журі конкурсу Олена Газізова подякувала юним дослідникам та їхнім науковим керівникам за високий рівень наукових розвідок та активну громадянську позицію.

Для призерів конкурсу та педагогів-керівників було проведено екскурсії Червоним корпусом, до лінгвістичного музею КНУ імені Тараса Шевченка, а також вулицею Володимирською, організовано відвідування Національного заповідника «Софія Київська», ознайомлення з масштабним мультимедійним виставковим проєктом «На сторожі Святої Софії» в Музеї історії міста Києва та екскурсію «Місцями Революції Гідності. Хроніка подій».

Вітаємо юних дослідників рідного краю з перемогою в Міжнародному конкурсі з українознавства! Донеччина пишається вашими здобутками!

28.03.25.1
28.03.25.1
28.03.25.2
28.03.25.2
28.03.25.3
28.03.25.3
28.03.25.4
28.03.25.4
28.03.25.5
28.03.25.5
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5

Із 04 по 19 квітня педагоги Донецької обласної Малої академії наук учнівської молоді провели онлайн-захід «Зелена планета: інформаційна кампанія до Дня довкілля», поетичним гаслом якого стали слова видатної української поетеси Ліни Костенко: «Скільки років землі – і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна!» Ці слова підкреслюють не лише величний вік нашої планети, але й її незмінну красу та необхідність її збереження для майбутніх поколінь.

Під час інформаційної кампанії школярі дізналися про першоцвіти – вісники весни, які символізують пробудження та відродження життя, історію виникнення екологічних свят – Міжнародного Дня Землі, Дня довкілля в Україні, про актуальні екологічні проблеми та їхній вплив на життя людей.

Щоб природа була такою ж натхненною, як у творах Ліни Костенко, де кожна травинка, кожна річка має свою душу і цінність, потрібно плекати в собі любов до рідної землі, відчувати її красу та біль, і діяти відповідально заради її збереження для майбутніх поколінь.

Для закріплення одержаних знань та підвищення зацікавленості в екологічній тематиці учасники заходу мали змогу пройти вікторину «Земля ‒ наш рідний дім» за покликанням: https://learningapps.org/watch?v=pv9fb6f0v25

Докладніше про захід – на сторінці Фейсбук закладу за хештегом: 

#зеленапланета_День_довкілляМАН

25 березня 2025 р. у змішаному форматі відбулася І Всеукраїнська юнацька науково-практична конференція «Збереження пам’яті в часи випробувань ХХ–ХХІ ст.», організатори ‒ Національний Музей історії України у Другій світовій війні та Київська Мала академія наук учнівської молоді. Під час конференції було презентовано результати 17 учнівських науково-дослідницьких проєктів щодо формування національної ідентичності та політичної культури на основі досвіду української історії ХХ - ХХІ ст. 

Із доповідями виступили здобувачі освіти закладів загальної середньої. позашкільної освіти Донецької області:

Мокренко Вероніка, Черкаський ліцей Черкаської селищної громади Краматорського району Донецької області;

Алексєєва Маргарита, Слов'янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 11 Слов'янської міської ради Донецької області;

Будник Вікторія, Слов'янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 Слов'янської міської ради Донецької області;

Гусак Дмитро, Шандриголівський ліцей Лиманської міської ради Донецької області;

Ібрагімова Марія. Ліцей зі структурним підрозділом № 1 Покровської міської ради Донецької області;

Тіткова Вероніка, заклад загальної середньої освіти гімназія № 14 Дружківської міської ради Донецької області та ін.

Вітаємо юних науковців з успішною презентацією власної дослідницької роботи! Щиро вдячні педагогам-керівникам за співпрацю!

25.03.25.1
25.03.25.1
25.03.25.2
25.03.25.2
25.03.25.3
25.03.25.3
25.03.25.4
25.03.25.4
25.03.25.5
25.03.25.5
25.03.25.6
25.03.25.6
25.03.25.7
25.03.25.7
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7