- Деталі
- Перегляди: 282
27–28 жовтня 2023 року в Києві відбулася публічна презентація проєктів учасників Всеукраїнської школи з громадянської та волонтерської участі й патріотичного виховання «Агенти змін». Школа «Агенти змін» діє при НЦ «Мала академія наук України» із 2015 року. Вона об’єднує активну учнівську молодь, допомагає їй реалізувати власні ініціативи задля вдосконалення життя українського суспільства.
Навчання у школі «Агенти змін» почалося в березні 2023 року з відбіркового етапу. За його результатами запрошення отримали 60 здобувачів і здобувачок освіти з 19 областей України, що запропонували у власних есе цікаві ідеї розвитку своїх громад. Потім, на ІІ етапі, було організовано навчання майбутніх «агентів змін» у дистанційному форматі. Із 15 липня 2023 року учасники та учасниці школи «Агенти змін» мали реалізовувати власні проєкти, розроблені за допомогою тренерів. Серед них – проєкти соціального, екологічного, культурно-мистецького спрямування. «Агенти змін» збирали та публікували історії життя українських військових, організовували для однолітків лекції про актуальні професії, виявляли прояви побутової корупції, проводили мистецькі фестивалі й «підвальні» рок-концерти. У 2023 році в межах школи «Агенти змін» було реалізовано 37 проєктів.
Ми пишаємося тим, що за результатами навчання та проєктної діяльності учасниками ІІІ (фінального) етапу в Києві стали три представники Донецької області:
-Гецман Софія, учениця 10 класу Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області;
-Гусак Каріна Володимирівна, учениця 9 класу Шандриголівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської міської ради Донецької області;
-Левченко Олександр Сергійович, учень 10 класу закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – ліцей «Гармонія» Мирноградської міської ради Донецької області.
У Києві вихованці школи «Агенти змін» не тільки публічно презентували свої проєкти, а й отримали можливість очно зустрічтися тренерами та іншими учасниками, які за сім місяців спільної праці перетворилися на справжніх друзів. Для того, щоб підтримати активну молодь, на публічну презентацію завітали міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, представниця ПРООН Олена Урсу, журналіст, письменник і громадський діяч Богдан Логвиненко, президент НЦ «МАНУ» Станіслав Довгий.
Сподіваємося, що фінальний етап школи «Агенти змін» став поштовхом для подальшої успішної реалізації всіх його учасників! Щиро вдячні педагогам закладів освіти Костянтинівської, Лиманської, Мирноградської громад за те, що підтримали ініціативи своїх вихованців та подарували їм це свято!
- Деталі
- Перегляди: 277
9 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства в нашій державі було започатковано День української писемності та мови. Відтоді це свято відзначали щорічно в День пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, який був ченцем Києво-Печерського монастиря, київським літописцем та письменником, імовірним автором відомої пам’ятки «Повість минулих літ», послідовником Кирила і Мефодія, які створили слов'янську писемність.
2023 року в Україні було змінено дати деяких свят, які пов'язані з церковним календарем. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський. Зокрема, було перенесено й дату святкування Дня української писемності та мови з 9 листопада на 27 жовтня.
Напередодні свята впродовж 21-26 жовтня 2023 року в гуртках очно-заочної школи «Юний дослідник» КПНЗ «ДОМАНУМ» тривали заняття «Витоки нашої мови. Єдність у різноманітності», присвячені Дню української писемності та мови. Під час тематичних занять вихованці гуртків «Літературна творчість» (керівник Н.М.Тендітна), «Фольклористика» (керівник Ю.В.Ледняк), «Журналістика» (керівник О.С.Мельникова-Курганова), «Українська мова» (керівники Л.В.Сегін, Л.М.Тищенко), «Історія України» (керівник Л.Д.Рибалка) дізналися про історію виникнення Дня української писемності та мови як державного свята, основні його традиції, цьогорічні зміни. Юні дослідники ознайомилися з історією виникнення писемності у слов’ян, пов’язаною з іменами просвітителів Кирила та Мефодія, з’ясували, що попри наявність різних діалектних особливостей українська мова має набагато більше спільних рис, аніж відмінних, тому є, була і завжди буде могутнім об’єднувальним засобом для всіх українців.
Із метою поглиблення знань здобувачів освіти та педагогічних працівників Донецької області про історію виникнення і становлення письма, формування почуття національної гідності, виховання любові до рідної української мови Л.Д.Рибалка підготувала цикл публікацій до Дня української писемності та мови у вигляді слайд-шоу «Що ми знаємо про Преподобного Нестора-Літописця», «Мова народних дум ‒ мова душі народу», «Внесок письменників Донеччини у формування та збереження української мови», які розміщені в соцмережі закладу за хештегом #День_української_писемності_та_мови__МАН
У заходах узяли участь понад 300 здобувачів освіти закладу, які одностайно підтримали думку, що вивчення й популяризація української мови в реаліях сьогодення є надзвичайно важливими для всіх. Пам'ятаймо: у різномаїтті – наша єдність!
- Деталі
- Перегляди: 256
У вересні-жовтні 2023 року комунальний позашкільний навчальний заклад «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» провів І (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу молодіжних науково-технічних проєктів «InventorUA». Учасники змагань ‒ учнівська молодь, яка прагне змінювати світ власними винаходами!
18 жовтня 2023 року юні винахідники, здобувачі закладів освіти Мирноградської, Покровської, Костянтинівської, Маріупольської та Великоновосілківської громад Донеччини, узяли участь у постерному захисті науково-технічних проєктів за номінаціями: нові матеріали та нанотехнології, цифрові технології, стійкий життєвий простір, збереження здоров’я та лікування хвороб, прикладні інженерні технології. 11 юних дослідників презентували власні проєкти у двох вікових категоріях: молодшій (12-14 років) та старшій (15-18 років).
В онлайн-студії конкурсу під час постерного захисту винахідники демонстрували свої креативні ідеї, аргументували їх актуальність, розкривали перспективи застосування, спілкувалися з членами журі та відповідали на їхні запитання.
За результатами роботи журі визначено переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу молодіжних науково-технічних проєктів «InventorUA». Докладніша інформація, підсумкові протоколи оприлюднені на офіційному сайті закладу за покликанням:
http://www.man.dn.ua/index.php/zahody-menu/inventorua
Переможці, які за результатами оцінювання набрали 85 і більше балів, представлятимуть Донеччину на ІІ всеукраїнському етапі:
Козленко Поліна Максимівна, здобувачка освіти 8 класу Ліцею зі структурним підрозділом гімназії №1 Покровської міської ради Донецької області; номінація «Стійкий життєвий простір» у молодшій віковій категорії;
Єфименко Сергій Сергійович, вихованець гуртка «Електроніка та приладобудування» КПНЗ «ДОМАНУМ», здобувач освіти 10 класу Ліцею зі структурним підрозділом гімназії №1 Покровської міської ради Донецької області; номінація «Стійкий життєвий простір» у старшій віковій категорії;
Єрьоміна Марія Олегівна, здобувачка освіти 11 класу Навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області; номінація «Збереження здоров'я та лікування хвороб» у старшій вікової категорії;
Ходирєва Анжеліка Олександрівна, здобувачка освіти 10 класу Ліцею зі структурним підрозділом гімназії №1 Покровської міської ради Донецької області; номінація «Прикладні інженерні технології» в старшій віковій категорії;
Соломка Борис Олегович, вихованець гуртка «Програмна інженерія» КПНЗ «ДОМАНУМ», здобувач освіти 11 класу Великоновосілківської гімназії з загальноосвітньою школою І ступеня Великоновосілківської селищної ради Донецької області; номінація «Нові матеріали та нанотехнології» в старшій віковій категорії;
Осіпов Дмитро Рафаельович, здобувач освіти 11 класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області; номінація «Цифрові технології» в старшій віковій категорії.
Щиро вітаємо переможців та їхніх наставників. Бажаємо і надалі натхнення, віри у свої сили, невичерпної енергії, упевненості в подальших конкурсних змаганнях.
- Деталі
- Перегляди: 290
Календарно-побутова обрядовість українського народу є невичерпним джерелом народної мудрості та духовних цінностей. Одним із найважливіших свят українського календаря було свято Покрова Пресвятої Богородиці. Цим святом завершувався період сватань, що тривав із Першої Пречистої, та починався сезон весіль. На свято Покрова Пресвятої Богородиці до церкви поспішали дівчата, яким хотілося вийти заміж. Вони молилися: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу - най ся дівкою не мучу!».
Чому саме зі свята Покрова Пресвятої Богородиці українці починали влаштовувати весілля? Поряд із церковним вінчанням найважливішим моментом традиційного українського весілля був обряд покривання голови молодою. На знак переходу до статусу заміжньої жінки їй розплітали косу, одягали очіпок, пов’язували наміткою. Це нагадувало про покров, який за церковним переданням простягала над головами віруючих Богородиця.
У 1861 р. видатний український фольклорист та етнолог М. Маркевич записав весільні обряди українців Катеринославської губернії, зокрема обряд покривання голови молодої. Записи М. Маркевича були опрацьовані під час етнологічного воркшопу за участю вихованців секції «Історія України» – здобувачів освіти 8-го класу Навчально-виховного комплексу № 1 Покровської міської ради Донецької області. Теоретичне заняття було проведено 3 жовтня 2023 року.
Після анкетування серед дорослих членів родин було з’ясовано, що обряд покривання голови молодої майже зник з побуту населення західної частини Донецької області. Проте й досі на весіллях можна побачити коровай та шишки – традиційну обрядову їжу. Тому було розроблено запитальник щодо обрядів, пов’язаних із весільним короваєм. Цей запитальник було представлено 23 жовтня 2023 року на методичному об’єднанні вчителів етики м. Покровська (керівник – Шафранова Ю.В.) із метою поширення та збору етнологічних відомостей. Отже, вивчення традиційної культури українського народу продовжується! Чекаємо на подальші результати!
Презентація до теоретичного заняття: https://drive.google.com/file/d/1LF-YOzj_OSAzd0TMFcySABrkSZWIcas2/view?usp=sharing
- Деталі
- Перегляди: 202
Ще на початку ХХ ст. в українських селах свято Покрова Пресвятої Богородиці відкривало сезон весіль. Чому? Ймовірно, через головний символ цього релігійного свята - покров, тобто покривало. За церковною легендою понад тисячу років тому, біля 910 р., Богородиця піднесла покров над головами мешканцями Константинополя, які зібралися у храмі молити Бога про порятунок від арабської навали. Водночас кульмінаційним моментом традиційного українського весілля, символом переходу дівчини в заміжній стан є обряд покривання (покриття) її голови.
Цей обряд записав видатний український етнолог Микола Маркевич. Надзвичайно актуальним є те, що запис було зроблено в середині ХІХ ст. на території Катеринославської губернії. Саме до складу цієї губернії входили тоді землі Донеччини: Бахмутський і Маріупольський повіти.
Пропонуємо до перегляду педагогам і здобувачам освіти, які є поціновувачами культурної спадщини українського народу, матеріали етнологічного воркшопу "Традиційне українське весілля": https://drive.google.com/file/d/1LF-YOzj_OSAzd0TMFcySABrkSZWIcas2/view?usp=sharing