Під час другої панельної дискусії, що була присвячена письменникам Розстріляного відродження, окресленню значення їхньої творчості в історії української літератури, учасники мали змогу почути керівника гуртка «Українська мова» КПНЗ «ДОМАНУМ» Тищенко Ларису Миколаївну, вихованців цього ж гуртка Кулініча Артема (Добропільський НВК №4), Лубенець Наталію (Олександрівський ліцей), Ткаченко Софію (Сіверський опорний ЗЗСО І-ІІІ ступенів), вихованок гуртка «Літературна творчість» (керівник Тендітна Надія Миколаївна) Моісєєву Анастасію, Сотнікову Дар’ю (Мирноградська ЗОШ № 5 ім. Валерія Доценка). Упродовж онлайн-засідання дискусійного клубу також виступили Безпала Ірина (Новогродівський ОЗЗСО №7), Бєляков Єгор, Сурков Данило (Маріупольська ЗОШ №47), Бороденко  Марія (Дружківська гімназія «Інтелект»), Верховецька Стелла (Шандриголівський ліцей), Вінтоняк Алісія (ЗОШ №9 Покровської міської ради), Люшненко Вікторія (Лиманський ліцей №3), Ноженко Дар’я (Бахмутський НВК №11). Щиро дякуємо юним учасникам дискусії, їхнім педагогам-керівникам за активну роботу!

Із текстами 23-х повідомлень здобувачів освіти області щодо дискусійного питання №2 можна ознайомитися за покликанням: https://padlet.com/domanum2/padlet-hziw2ml1jbq3afrr

1
1
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
8
9
9
10
10
11
11
12
12
13
13
14
14
15
15
16
16
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Відповідно до постанови Верховної Ради України № 1982-IX від 17.12.2021 «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках» у 2023 році відзначається 100-річчя з часу початку політики «українізації» – заходів на підтримку розвитку української мови. В історичній науці ця тема є контраверсійною. Неоднозначне сприйняття дослідниками політики «українізації» зумовлене тим, що, з одного боку, українізаційні заходи 1923–1933 рр. привели до впровадження української мови в систему освіти Української СРР (у 1929 р. близько 92 % дітей відвідували українськомовні школи), роботу державних установ, видання газет і журналів (у 1931 р. книги українською мовою становили 87,3 % від загального тиражу). З іншого боку, політика українізації була спрямована на нейтралізацію  національно-визвольних прагнень українського народу та розширення ідеологічного впливу комуністичної партії на українське суспільство засобами використання української мови.

Політика «українізації»  стала  предметом дискусії юних науковців – представників обдарованої учнівської молоді Донецької області під час дискусійного клубу «Розбиті надії: як червоний ренесанс став Розстріляним відродженням». Онлайн-засідання дискусійного клубу було проведено в дистанційному форматі 9 грудня 2023 р. за участю 49 користувачів.

Під час першої панельної дискусії, що була присвячена історичному контексту проведення політики «українізації», із доповідями виступили Шалашна Наталія Миколаївна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри естетики, історії та культури ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», керівниця секції «Історичне краєзнавство» КПНЗ «ДОМАНУМ», тема доповіді «Українізація на Донбасі»; Рибалка Людмила Дмитрівна, керівниця секції «Історія України» КПНЗ «ДОМАНУМ», тема доповіді «Націонал-комунізм».

У дискусії про доцільність участі в політиці «українізації» М. Грушевського, С. Єфремова та інших діячів Української революції 1917–1921 рр. взяли участь здобувачі освіти Міщенко Данило (Слов’янська ЗОШ № 11), Корнєва Анастасія (Світлодарська ЗОШ), Попов Іван (Мирноградський ОЗЗСО), Вовк Ілля (Дружківська гімназія «Інтелект»), Садова Анастасія (Дружківська гімназія «Інтелект»).

Оцінка діяльності націонал-комуністів О. Шумського, М. Скрипника, М. Волобуєва була надана у виступах здобувачів освіти Гаврильченко Катерини (Ліцей №1 м. Покровська), Бойка Олександра (НВК №7 м. Добропілля), Сухомлинова Андрія (НВК №7 м. Добропілля), Нестеренка Олександра (Білицька ЗОШ №10),  Давиденка Кирила (Мирноградська ЗОШ № 5 ім. Валерія Доценка), Слєпченко Дар’ї (Сіверський опорний ЗЗСО І-ІІІ ступенів),  Ноженко Дар’ї (Бахмутський НВК №11).

Учасники панельної дискусії дійшли висновку, що радянська політика «українізації» (1921–1933) була для більшовицького керівництва одним із засобів зміцнення влади. Вона не передбачала розвиток української культури на засадах загальнолюдських цінностей, створення суверенної української держави. Тому ті, хто повірив радянській владі за часи «українізації», були знищені нею у 1930-х рр.

Із текстами повідомлень учнів можна ознайомитися за покликанням: https://uk.padlet.com/domanum2/padlet-qwktouxt1ra57e6f

#Дискусійнийклуб_МАН_2023

.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Із 21 листопада (День Гідності та Свободи України) до 10 грудня (Міжнародний день прав людини) у закладах освіти України проводять заходи з відзначення Всесвітнього дня гідності. Ось і ми продовжили розмову про людську гідність як фундамент  прав і свобод людини та громадянина під час онлайн-зустрічі з Пархоменко Мариною Миколаївною, кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри історії та права Донецького національно-технічного університету. 08 грудня 2023 року Марина Миколаївна провела відеолекцію «Права людини» для здобувачів освіти та педагогів м. Краматорська.

Під час відеолекції було підкреслено, що  людина, її життя та здоров’я, честь і гідність визнаються найвищою цінністю як національним законодавством (частина перша статті 3 Конституції України), так і на міжнародному рівні. У Загальній декларації прав людини, що була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., зазначено: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні вчиняти відносно один до одного в дусі братства» (ст. 1).

 І хоча положення Загальної декларації прав людини мають рекомендаційний характер, вони покладені в основу розбудови всієї системи міжнародного права. Під час лекції Марина Миколаївна Пархоменко розповіла про основи міжнародного гуманітарного права, яке застосовують під час збройних конфліктів із метою захисту цивільного населення, передусім дітей, шляхом обмеження засобів і методів ведення воєнних дій. 

Наприкінці лекції здобувачам освіти було запропоновано перевірити одержані знання за допомогою онлайн-вікторини «Права людини»: https://learningapps.org/watch?v=p7vjxvkma21

Щиро вдячні Марині Миколаївні Пархоменко за участь у заході, який сприяв підвищенню правової культури учнівської молоді! 

Сподіваємося на подальшу співпрацю з педагогічним та учнівським колективом Краматорського ЗЗСО № 12 ім. С. Чубенка, що розпочалася в межах відзначення Всесвітнього дня гідності.

#gdignity, 

#gdignityUkraine

.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

У межах  акції 8 грудня 2023 року відбувся круглий стіл  «Особливості протидії домашньому насильству в Україні в умовах воєнного стану», участь у якому брали  студенти ДВНЗ «ДонНТУ» та вихованці гуртка "Правознавство"  КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді». 

Під час заходу студентська та учнівська молодь активно дискутувала щодо актуальних питань: причини та умови, що впливають на протиправну поведінку, реальний стан домашнього насильства в Україні та наявні механізми протидії та запобігання насильству у сім'ї.

 Акція „16 днів проти насильства” – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо всіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини.

#акція16днівпротинасильства_МАН 

.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Комунальним позашкільним навчальним закладом «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» 7 грудня 2023 року проведена нарада «Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2023/2024 навчальному році» для відповідальних за дослідницько-експериментальний напрям у роботі з обдарованою учнівською молоддю в територіальних громадах та керівників секцій МАН. 

Під час наради були розглянуті організаційні та методичні аспекти проведення конкурсу-захисту, акцентована увага на цілісності проведення І, ІІ та ІІІ етапів конкурсу, чітко окреслені терміни та графіки проведення, надані рекомендації щодо організації роботи журі та організаційного комітету на  всіх етапах конкурсу.

У заході взяли участь понад 30 педагогів територіальних громад області.

Щорічні змагання Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України є найбільшим  інтелектуальним заходом, у якому бере участь учнівська молодь України. Попри складні умови воєнного часу школярі Донеччини продовжують вести дослідження в різних галузях науки, техніки та мистецтва.

Успішного старту, юні науковці!

.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Previous Next Play Pause
1 2 3 4 5 6 7