- Деталі
- Перегляди: 92
Згідно з Указом Президента України від 08 травня 2023 року №266/2023 «Про День Європи» в Україні було встановлено нове державне свято – День Європи. І хоча на державному рівні цього року День Європи 9 травня відзначався вперше, але його європейські традиції походять від подій, що відбувалися понад 70 років тому. 9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман представив своє бачення майбутнього Європи, знесиленої та розділеної ненавистю після Другої світової війни. Робер Шуман вважав, що для подальшого миру та розвитку необхідна консолідуюча ідея, яка б спонукала до об’єднання зусиль колишніх ворогів – Францію та Німеччину. Робер Шуман закликав європейські країни об’єднати та передати в управління новій наднаціональній структурі базові галузі промисловості – вугледобувну та металургійну. Спільний контроль над рівнем їх розвитку та озброєнь мав забезпечити Європі умови для мирного існування та подальшого розвитку. На Міланському саміті 1985 року лідери країн Європейського Союзу вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та щороку відзначати 9 травня День Європи.
До Дня Європи вихованці секцій і гуртків КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» підготували есе «Мої враження від життя та освіти в європейських країнах». Публікуємо витяги з цих есе.
Відділення історії:
- Богданов Єгор;
- Никифоров Дмитро;
- Павлова Софія;
- Янко Анастасія.
Відділення мовознавства та літературознавства
- Андрейчук Ганна;
- Єфімова Марія.
До написання есе долучилися наші друзі – постійні учасники заходів КПНЗ «ДОМАНУМ»:
- Бірюкова Поліна (Селидівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2);
- Горбачук Олександр (Селидівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2);
- Коваленко Руслан (Слов’янська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17);
- Налисник Артем (Селидівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2);
- Фесенко Вероніка (Селидівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2).
Сподіваємося, що наступного року наші вихованці будуть отримувати враження від країн Європи виключно під час туристичних подорожей або реалізації освітніх проєктів. Але для цього як ніколи Україні потрібна підтримка ЄС і всього демократичного світу.
- Деталі
- Перегляди: 89
Щороку 23 травня відзначається День Героїв – народне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролися за рідну землю протягом століть та продовжують боротьбу і нині.
Для того, щоб вшанувати найсміливіших, найдостойніших та найвірніших синів України, учні Краматорського закладу загальної середньої освіти № 12 імені Степана Чубенка та вихованці секції «Історія України» КПНЗ «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді» провели спільний тематичний урок «Герої України – борці за волю нашого народу». Під час уроку вони згадали тих, хто залізним щитом стояв перед ворогом за князівських і козацьких часів: Святослава Хороброго та Володимира Мономаха, Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Сірка. Було складено «Хмаринку слів» за питанням «Приклад якого Героя України є найбільш актуальним для сьогодення?». Потім відбулася презентація результатів учнівського дослідження Іваненко Аріни, учениці 9-го класу Краматорського ЗЗСО № 12 і вихованки КПНЗ «ДОМАНУМ». Юна дослідниця порівняла переможні рейди українських військових – Перший Зимовий похід Армії УНР (1919-1920) і рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (2014). Робота Аріни, заснована на спогадах учасників рейду 2014 року, визнана переможцем цьогорічного Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Історія України та державотворення». Захід завершився переглядом відеозапису бесіди сучасного захисника – молодшого сержанта 98-го батальйону тероборони Кирила Дороленка про боротьбу за незалежність України як передумову подальшого існування нашого народу.
- Деталі
- Перегляди: 86
Із метою вшанування пам’яті жертв нацистського та комуністичного тоталітарного режимів із 08 по 18 травня 2023 року проведено онлайн-захід «Криваві землі… Криваві часи… (до Дня пам’яті та примирення, Дня пам’яті жертв політичних репресій)».
У межах онлайн-заходу відбулися відеолекції:
1)«Українські письменники – учасники руху Опору часів Другої світової війни» (08.05.2023), лектор – Тендітна Н.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», керівник секції «Українська література» КПНЗ ДОМАНУМ. У лекції розповідалося про літературну творчість та громадсько-політичну діяльність Олени Теліги, Олега Ольжича, Уласа Самчука (усі – ОУН (м)), а також Івана Багряного, який став одним із засновників Української Головної Визвольної Ради (ОУН(б).
2) «Політичні репресії 1920-1930-х рр. у контексті формування національної пам’яті» (18.05.2023), лектор – Лаврут О.О., доктор історичних наук, професор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. У лекції розповідалося про три хвилі репресій проти українського народу: розкуркулення, депортації українських селян (1929 -1931); штучне посилення конфіскацією продовольства Голодомору, постишевський терор проти політичних та культурних діячів доби українізації (1932-1934); добу «Великого терору» (1937-1938).
Обидві відеолекції зібрали максимальну кількість учасників для ресурсу Google Meet - 100 осіб. Серед них - педагоги і здобувачи освіти 8-11 кл. закладів загальної середньої, позашкільної освіти Донецької області.
Учасники онлайн-заходу отримали практичні завдання, пов’язані з опрацюванням публіцистичних творів українських письменників – учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни; опрацюванням наукової літератури та знаходженням історичних фактів про участь представників кримськотатарського народу в розгромі нацистської Німеччини (задля спростування сталінських звинувачень у колабораціонізмі як підставі для депортації).
За підсумками виконання практичних завдань буде надіслано електронні сертифікати КПНЗ ДОМАНУМ.
Презентації до відеолекцій, правильні відповіді на питання анкет зворотного зв’язку можна завантажити за покликанням: https://drive.google.com/drive/folders/1mRlCDxgPSXUaUzVIyOtMEYD9WqJlY1Fi?usp=sharing
- Деталі
- Перегляди: 97
24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.
Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція).
Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є Остромирове Євангеліє (1057).
- Деталі
- Перегляди: 101
Вітаємо усіх із Днем вишиванки! Українська вишиванка недарма стала національною святинею. Вона є символом самобутньої, неповторної, барвистої української культури.
У кожному регіоні України розвивалися свої центри вишивання. На півдні Слобожанщини, до якого відносяться Краматорський і Бахмутський райони Донецької області, у вишивці переважали червоні та червоно-сині кольори, рослинний орнамент. Про слобожанську вишивку, вплив на неї культури бароко, так званої старшинської вишивки XVIII ст,, потім – масової культури, брокарівської вишивки кінця ХІХ – початку ХХ ст. розповідає Колупенко Дар’я, вихованка КПНЗ "ДОМАНУМ", учениця 10-го класу Слов’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Слов’янської міської ради Донецької області, керівник - Мицько Віктор Михайлович. Учнівське дослідження засновано на матеріалах колекції шкільної кімнати народознавства «Красолька».
Покликання для перегляду: https://youtu.be/iJfVSpiz_oo
