Відповідно до постанови Верховної Ради України № 1982-IX від 17.12.2021 «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках» у 2023 році відзначається 100-річчя з часу початку політики «українізації» – заходів на підтримку розвитку української мови. В історичній науці ця тема є контраверсійною. Неоднозначне сприйняття дослідниками політики «українізації» зумовлене тим, що, з одного боку, українізаційні заходи 1923–1933 рр. привели до впровадження української мови в систему освіти Української СРР (у 1929 р. близько 92 % дітей відвідували українськомовні школи), роботу державних установ, видання газет і журналів (у 1931 р. книги українською мовою становили 87,3 % від загального тиражу). З іншого боку, політика українізації була спрямована на нейтралізацію національно-визвольних прагнень українського народу та розширення ідеологічного впливу комуністичної партії на українське суспільство засобами використання української мови.
Політика «українізації» стала предметом дискусії юних науковців – представників обдарованої учнівської молоді Донецької області під час дискусійного клубу «Розбиті надії: як червоний ренесанс став Розстріляним відродженням». Онлайн-засідання дискусійного клубу було проведено в дистанційному форматі 9 грудня 2023 р. за участю 49 користувачів.
Під час першої панельної дискусії, що була присвячена історичному контексту проведення політики «українізації», із доповідями виступили Шалашна Наталія Миколаївна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри естетики, історії та культури ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», керівниця секції «Історичне краєзнавство» КПНЗ «ДОМАНУМ», тема доповіді «Українізація на Донбасі»; Рибалка Людмила Дмитрівна, керівниця секції «Історія України» КПНЗ «ДОМАНУМ», тема доповіді «Націонал-комунізм».
У дискусії про доцільність участі в політиці «українізації» М. Грушевського, С. Єфремова та інших діячів Української революції 1917–1921 рр. взяли участь здобувачі освіти Міщенко Данило (Слов’янська ЗОШ № 11), Корнєва Анастасія (Світлодарська ЗОШ), Попов Іван (Мирноградський ОЗЗСО), Вовк Ілля (Дружківська гімназія «Інтелект»), Садова Анастасія (Дружківська гімназія «Інтелект»).
Оцінка діяльності націонал-комуністів О. Шумського, М. Скрипника, М. Волобуєва була надана у виступах здобувачів освіти Гаврильченко Катерини (Ліцей №1 м. Покровська), Бойка Олександра (НВК №7 м. Добропілля), Сухомлинова Андрія (НВК №7 м. Добропілля), Нестеренка Олександра (Білицька ЗОШ №10), Давиденка Кирила (Мирноградська ЗОШ № 5 ім. Валерія Доценка), Слєпченко Дар’ї (Сіверський опорний ЗЗСО І-ІІІ ступенів), Ноженко Дар’ї (Бахмутський НВК №11).
Учасники панельної дискусії дійшли висновку, що радянська політика «українізації» (1921–1933) була для більшовицького керівництва одним із засобів зміцнення влади. Вона не передбачала розвиток української культури на засадах загальнолюдських цінностей, створення суверенної української держави. Тому ті, хто повірив радянській владі за часи «українізації», були знищені нею у 1930-х рр.
Із текстами повідомлень учнів можна ознайомитися за покликанням: https://uk.padlet.com/domanum2/padlet-qwktouxt1ra57e6f
#Дискусійнийклуб_МАН_2023
